Вступ і документи

Як перевірити акредитацію закладу і освітньої програми

Марія Ковальчук 11 хв читання Звірено із законом «Про вищу освіту»
Коротко

Перевірка займає близько п'яти хвилин і складається з двох частин: знайти заклад у реєстрі суб'єктів освітньої діяльності (він працює на базі Єдиної державної електронної бази з питань освіти) і знайти рішення про акредитацію конкретної освітньої програми у відомостях Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Все це відкриті дані — питати дозволу в закладу не потрібно.

Приймальна комісія зацікавлена в наборі, тому формулювання на кшталт «у нас усе ліцензовано й акредитовано» звучать однаково впевнено і тоді, коли це правда, і тоді, коли акредитацію конкретно вашої програми заплановано «десь наступного року». Реклама закладу — теж не джерело: слово «акредитований» у ній ніхто не перевіряє.

Хороша новина в тому, що всі первинні дані публічні. Держава веде реєстр закладів і ліцензій, Національне агентство публікує рішення про акредитацію разом зі звітами експертних груп. Вам не потрібні знайомства й запити — достатньо знати, що і в якій послідовності відкривати.

Робіть перевірку до подання заяви, коли ще можна перерозподілити пріоритети. Після зарахування ваші варіанти звужуються до переведення, а це завжди складніше, ніж просто обрати іншу програму.

П'ять кроків перевірки

послідовність має значення: від закладу — до програми ↓

  1. Крок 1. Знайдіть заклад у реєстрі суб'єктів освітньої діяльності

    Реєстр ведеться на базі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) і містить картку кожного закладу. Шукайте за повною офіційною назвою або за ідентифікаційним кодом — назви бувають схожими, а філії й відокремлені підрозділи мають окремі записи. Переконайтеся, що знайшли саме той заклад і саме той населений пункт.

  2. Крок 2. Знайдіть у картці вашу освітню програму

    Це головний крок, який більшість пропускає. Ліцензія видається на спеціальність і рівень освіти, а акредитується освітня програма — конкретний набір дисциплін із власною назвою. За однією спеціальністю в закладі може бути кілька програм із різним статусом: одна акредитована на повний строк, друга щойно відкрита. Випишіть точну назву програми з правил прийому — далі шукатимете саме її.

  3. Крок 3. Перевірте рішення про акредитацію

    У відомостях Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти знайдіть рішення щодо цієї програми. Дивіться три речі: тип рішення (акредитація, умовна/відкладена акредитація, відмова), строк дії і рівень освіти — бакалаврська й магістерська програми акредитуються окремо, наявність однієї нічого не каже про іншу.

  4. Крок 4. Прочитайте звіт експертної групи

    Звіт публікується разом із рішенням. Це найкорисніший для вступника документ: незалежні експерти описують сильні та слабкі сторони програми — від якості практики й оновлення дисциплін до реальності вибіркових предметів. Двадцять хвилин читання дадуть вам більше, ніж година на дні відкритих дверей.

  5. Крок 5. Уточніть у приймальній комісії й попросіть реквізити сертифіката

    Останній крок — контрольний. Запитайте прямо: чи акредитована програма з такою назвою на такому рівні, який тип рішення й до якої дати воно чинне; попросіть реквізити сертифіката про акредитацію. Заклад зобов'язаний оприлюднювати цю інформацію, тож нормальна відповідь надходить одразу. Ухильна відповідь — сама по собі результат перевірки.

Що має бути в картці закладу

Відкривши запис у реєстрі, звірте його за коротким переліком. Якщо чогось із цього немає або дані виглядають суперечливо — це привід поставити запитання.

  • Повна офіційна назва й ідентифікаційний код — щоб не переплутати заклад із однойменним в іншому місті чи з його відокремленим підрозділом.
  • Статус закладу — діючий, у стані припинення чи реорганізації. Реорганізація не робить навчання неможливим, але змінює те, який заклад видасть вам диплом.
  • Тип закладу й форма власності — університет, академія, інститут, коледж; державний, комунальний чи приватний.
  • Чинна ліцензія на освітню діяльність із зазначенням рівнів освіти.
  • Перелік ліцензованих спеціальностей — ваша спеціальність має бути в ньому саме на тому рівні, на який ви вступаєте.
  • Ліцензований обсяг — гранична кількість здобувачів за спеціальністю. Порівняйте з обсягом набору: якщо заклад набирає майже «під стелю», варто уточнити співвідношення викладачів і студентів.
  • Відомості про відокремлені підрозділи — якщо ви вступаєте у філію, ліцензія й акредитація мають стосуватися саме її.

Як читати звіт експертної групи

Звіт побудований за критеріями акредитації, і його не потрібно читати весь. Пройдіться за кількома розділами, які найбільше впливають на ваш щоденний досвід навчання.

Структура і зміст програми
Чи логічна послідовність дисциплін, чи достатньо практичної підготовки, чи не «роздутий» блок загальних предметів.
Вибіркові дисципліни
Експерти часто фіксують, що вибір формальний — студентам пропонують готовий пакет. Це прямо впливає на вашу можливість профілюватися.
Кадрове забезпечення
Хто читає профільні дисципліни, чи мають ці люди практику в галузі, чи не завантажені надміру.
Практика й роботодавці
Де студенти проходять практику й чи залучені роботодавці до перегляду програми.
Академічна доброчесність
Чи працює перевірка робіт і чи є реальні наслідки за списування.
Рекомендації експертів
Найчесніша частина: перелік того, що програмі варто виправити. Про це й запитайте на дні відкритих дверей.

Слабкі місця є практично в кожному звіті — їх наявність не привід відмовлятися від програми. Тривожним є інше: коли зауваження стосуються самої серцевини навчання, наприклад браку викладачів за профілем або відсутності бази практики для клінічної чи інженерної спеціальності.

Якщо програми немає в реєстрі або акредитація закінчується

Програми немає у відомостях про акредитацію. Найчастіше це означає, що програма нова й процедуру ще не проходила — таке буває законно, якщо в закладу є ліцензія. Запитайте письмово, коли заплановано акредитацію та який рік навчання ви на той момент завершите. Другий варіант — ви шукаєте не ту назву: перевірте написання за правилами прийому, бо програми часто мають довгі назви, схожі між собою.

Строк акредитації спливає під час вашого навчання. Це нормальна ситуація: заклад проходить процедуру повторно, зазвичай в останній рік дії рішення. Запитайте, чи подано документи на повторну акредитацію. Насторожує не близька дата, а відсутність зрозумілої відповіді.

Рішення умовне (відкладене). Програма працює, диплом ви отримаєте, але за рік заклад має показати виправлення. Прочитайте звіт і поставте питання про кожен пункт зауважень.

Заклад у стані реорганізації. Уточніть, який саме заклад буде правонаступником і хто видаватиме документ про освіту.

Не приймайте на віру скриншоти, PDF-файли й «сертифікати» з сайту закладу — їх легко зробити застарілими або вибірковими. Первинним джерелом є державний реєстр і відомості Національного агентства. Якщо дані на сайті закладу й у реєстрі розходяться, правильними вважаються дані реєстру, а розбіжність варто одразу озвучити приймальній комісії.

Заклади професійної та фахової передвищої освіти

Для фахових коледжів логіка перевірки та сама: заклад — у реєстрі суб'єктів освітньої діяльності, освітньо-професійні програми акредитуються окремо, у картці мають бути ліцензія, перелік спеціальностей і ліцензований обсяг. Додатково варто перевірити, чи забезпечує коледж здобуття повної загальної середньої освіти, якщо ви вступаєте після 9 класу.

Для закладів професійної (професійно-технічної) освіти механізм інший: там ключове — чинна ліцензія на професії, за якими вас навчатимуть, і право проводити кваліфікаційну атестацію з присвоєнням робітничої кваліфікації. Перевіряйте перелік ліцензованих професій, а не «акредитацію»: цей термін у профтехосвіті працює не так, як у вищій. Корисно також уточнити, які підприємства є базами практики й чи видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації встановленого зразка.

В обох випадках нагляд за дотриманням вимог здійснює Державна служба якості освіти — саме туди подають звернення, якщо заклад відмовляється надати інформацію, оприлюднення якої вимагає закон.

Часті запитання

Чи достатньо перевірити ліцензію закладу?
Ні. Ліцензія дає закладу право провадити освітню діяльність за спеціальністю, але нічого не каже про якість конкретної освітньої програми. Ліцензія є в кожного закладу, який набирає студентів, тому перевірка на ній не закінчується, а починається.
Де брати точну назву освітньої програми?
З правил прийому закладу та переліку конкурсних пропозицій — там програми зазначені повною назвою. Саме цю назву використовуйте під час пошуку рішення про акредитацію, бо за однією спеціальністю в закладі може бути кілька різних програм.
Чи можна вимагати сертифікат про акредитацію в приймальній комісії?
Так. Заклад зобов'язаний оприлюднювати інформацію про ліцензії та акредитацію освітніх програм і надавати її на запит. Прохання показати реквізити сертифіката — звичайна практика, а не конфлікт.
Що робити, якщо заклад відмовляється надати інформацію?
Спершу сформулюйте письмове звернення на ім'я керівника закладу. Якщо відповіді немає, зверніться до Державної служби якості освіти, а щодо питань якості вищої освіти — до Національного агентства. Сама по собі відмова показати публічні дані — вагомий аргумент проти вступу.

Джерела

  • Закон України «Про вищу освіту» (ліцензування, акредитація, прозорість інформації)
  • Закони України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту»
  • Реєстр суб'єктів освітньої діяльності на базі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО)
  • Відомості Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про акредитацію освітніх програм і звіти експертних груп
  • Постанова КМУ про ліцензування освітньої діяльності; накази МОН про порядок акредитації
МК Марія КовальчукРедакторка розділу «Вступ і документи» в «Освітянській мережі України».