Тип закладу освіти — це не «статус» і не «престиж», а юридична категорія: вона визначає, який рівень освіти заклад має право давати і який документ видає на виході. Дошкільна освіта — садочки й центри розвитку, середня — початкова школа, гімназія та ліцей, професійна — училища й центри профосвіти, фахова передвища — фахові коледжі, вища — університети, академії, інститути, консерваторії та коледжі. Усередині кожної групи є ще підтипи: спеціальні, санаторні, спеціалізовані, опорні заклади.
Тип закладу — це не рівень освіти
Найпоширеніша плутанина в темі починається саме тут. Рівень освіти — це сходинка в системі: початкова, базова середня, профільна середня, професійна, фахова передвища, вища. Тип закладу — це категорія юридичної особи, яка має право реалізовувати один або кілька таких рівнів.
Визначена законом категорія, що встановлює: які освітні рівні заклад може забезпечувати, за яким стандартом він працює, які вимоги ліцензування до нього застосовуються і який документ про освіту він видає випускникам.
Один рівень освіти можуть давати заклади різних типів. Повну загальну середню освіту здобувають і в ліцеї, і у фаховому коледжі, і в закладі професійної освіти — усі три видають однакове за юридичною силою свідоцтво. І навпаки: один заклад може працювати на кількох рівнях одразу — університет із власним фаховим коледжем у структурі дає і фахову передвищу, і вищу освіту.
Тому питання «що краще — гімназія чи ліцей» некоректне за побудовою: це послідовні ланки, а не конкуренти. Коректне звучить інакше: «який рівень освіти мені потрібен і які типи закладів його дають».
Усі типи закладів освіти за рівнями
натисніть на рівень, щоб побачити всі типи ↓
- Дошкільна освітазаклад дошкільної освітиБазовий тип — заклад дошкільної освіти, який існує у трьох формах: ясла-садок (від 1 до 6 років), дитячий садок (від 3 років) і центр розвитку дитини (короткотривале перебування, гурткова робота, підготовка до школи). Окремо працюють санаторний заклад — для дітей, які потребують тривалого лікування й оздоровлення, та спеціальний — для дітей з порушеннями розвитку, де до вихователя додаються корекційний педагог, логопед, психолог.
- Повна загальна середня освіташкола · гімназія · ліцейТри основні типи за ланками: початкова школа (1–4 класи), гімназія (базова середня, 5–9 класи) і ліцей (профільна середня, 10–12 класи). До них додаються заклади з особливими умовами: спеціалізована школа мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування; спеціальна школа для дітей з особливими освітніми потребами; санаторна школа; навчально-реабілітаційний центр для дітей зі складними комплексними порушеннями; вечірня (змінна) школа для тих, хто здобуває середню освіту без відриву від роботи.
- Позашкільна освітагуртки, секції, студіїНе дає рівня освіти, але є повноцінним складником системи. Типи: палац або будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ), мистецька школа (музична, художня, хореографічна, школа мистецтв), станція юних техніків і станція юних натуралістів, а також центри туризму, еколого-натуралістичні центри й дитячі оздоровчі заклади.
- Професійна (професійно-технічна) освітаробітнича кваліфікаціяП'ять типів: професійно-технічне училище — базовий заклад, готує кваліфікованих робітників; вище професійне училище — дає складніші професії та вищі розряди, часто інтегроване з фаховою передвищою освітою; професійний ліцей — поєднує професію з повною загальною середньою освітою; центр професійної (професійно-технічної) освіти — сучасний укрупнений формат із широким переліком професій і перепідготовкою дорослих; навчально-практичний центр — галузевий майданчик із виробничим обладнанням, часто створений спільно з роботодавцем.
- Фахова передвища освітафаховий коледжЄдиний тип закладу — фаховий коледж. Саме в нього перетворилися колишні технікуми й більшість училищ старого зразка. Готує фахових молодших бакалаврів, може одночасно давати повну загальну середню освіту (для вступників після 9 класу) і робітничу кваліфікацію. Може бути самостійною юридичною особою або структурним підрозділом закладу вищої освіти.
- Вища освітауніверситет · академія · інститутП'ять типів: університет — багатогалузевий заклад із широким спектром програм і аспірантурою; академія — заклад одного напряму з поглибленою науковою складовою; консерваторія (музична академія) — окремий тип для мистецької освіти; інститут — вужчий за профілем, часто працює в одній галузі знань; коледж — реалізує програми початкового рівня вищої освіти (молодший бакалавр) і бакалаврату. Академія, інститут і консерваторія можуть бути й самостійними закладами, і структурними підрозділами університету.
- Післядипломна освітадля тих, хто вже має дипломТипи: академія післядипломної освіти та інститут післядипломної освіти (зокрема обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, які підвищують кваліфікацію вчителів), а також навчально-науковий центр при університетах і наукових установах. Сюди ж належать центри підвищення кваліфікації в структурі закладів вищої освіти.
Наукові установи (інститути НАН України), заклади спеціалізованої освіти й підприємства, що навчають власний персонал, теж є суб'єктами освітньої діяльності. Вони не «типи закладів освіти» в класичному сенсі, але можуть мати ліцензію на окремі освітні програми — наприклад, на аспірантуру.
Школи: чим відрізняються варіанти
Після реформи назва школи перестала бути маркетингом і стала вказівкою на ланку. Гімназія — це заклад базової середньої освіти, 5–9 класи. Ліцей — заклад профільної середньої освіти, 10–12 класи. Якщо в одній будівлі працюють обидві ланки плюс початкова школа, заклад найчастіше називається ліцеєм із гімназійними та початковими класами в структурі.
Спеціалізована школа — окремий тип для поглибленого навчання за напрямом, який потребує особливих умов і добору: мистецького (при закладах культури), спортивного (спортивний ліцей, училище фізичної культури), військового (військовий ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою) або наукового. Тут законодавство прямо дозволяє конкурсний відбір — на відміну від звичайної школи, яка зобов'язана прийняти всіх дітей із території обслуговування.
Спеціальна школа призначена для дітей із порушеннями зору, слуху, мовлення, інтелектуального розвитку або опорно-рухового апарату. Навчально-реабілітаційний центр — для дітей зі складними комплексними порушеннями: окрім навчання, там працює реабілітаційна служба. Жоден із цих типів не є обов'язковим маршрутом: батьки мають право обрати інклюзивний клас у звичайній школі.
Санаторна школа приймає дітей із хронічними захворюваннями: навчання поєднується з медичним режимом. Вечірня (змінна) школа дає змогу закінчити 9 або 11 класів дорослим, тим, хто працює, або учням, які вибули зі звичайної школи.
Опорний заклад і його філії
Це не окремий тип, а особливий організаційний статус — його придумали, щоб не залишати сільські громади без якісної старшої школи. Опорний заклад — це ліцей або гімназія з найкращою матеріальною базою в громаді, до якого приєднують малокомплектні школи-сусідки.
Територіально відокремлений підрозділ без статусу окремої юридичної особи. Найчастіше в ній залишають початкові та частину базових класів, а старші учні щодня їздять до опорного закладу шкільним автобусом, який зобов'язана забезпечити громада.
Що це змінює практично: у філії немає власного директора (є завідувач), власного бюджету й печатки, документи про освіту видає опорний заклад. Зате учні отримують доступ до нормальних лабораторій, спортзалу та вчителів-предметників замість «одного вчителя на три предмети».
Професійні, фахові та вищі: де межа
Ці три групи закладів найчастіше плутають, бо всі вони «після школи». Різниця — у результаті навчання, а не в тривалості.
Заклади професійної освіти після 9 класу навчають довше, ніж після 11-го, — бо паралельно з професією учень завершує повну загальну середню освіту. Фаховий коледж працює за схожою логікою: вступники після 9 класу спершу «добирають» шкільну програму, а потім переходять до фахової підготовки.
Серед закладів вищої освіти ієрархії за якістю не існує. Університет відрізняється від академії чи інституту масштабом і кількістю галузей знань, у яких він працює, а не рівнем диплома: диплом бакалавра з інституту й диплом бакалавра з університету юридично тотожні.
Форма власності: що вона реально змінює
Закон виділяє чотири форми власності закладів освіти, і кожна відповідає на просте питання — хто заклад заснував і хто його утримує.
- Державна
- Засновник — держава в особі міністерства чи іншого центрального органу. Фінансування з державного бюджету. Типово: більшість університетів, військові ліцеї, галузеві заклади.
- Комунальна
- Засновник — сільська, селищна, міська рада або обласна рада. Фінансування з місцевого бюджету плюс освітня субвенція з державного. Типово: переважна більшість шкіл і садочків.
- Приватна
- Засновник — фізична або юридична особа приватного права. Утримується коштом засновника й плати за навчання, але отримує державне фінансування на здобуття загальної середньої освіти в межах державного стандарту.
- Корпоративна
- Засновники — кілька суб'єктів різних форм власності на засадах спільного фінансування. Рідкісна форма, трапляється в галузевій та професійній освіті.
Що форма власності не змінює: державний стандарт освіти, обов'язковість ліцензії, юридичну силу документа про освіту та право випускника вступати куди завгодно. Приватна школа працює за тим самим стандартом і видає таке саме свідоцтво.
Що вона змінює реально: джерело грошей, розмір класів, свободу в доборі додаткових предметів понад стандарт, порядок зарахування (комунальна школа зобов'язана прийняти дітей із території обслуговування, приватна — ні) і наявність плати за навчання.
Два поширені міфи. Перший: «приватна школа завжди краща». Форма власності не гарантує нічого — вона говорить лише про те, хто платить. Якість визначають педагогічний склад, освітня програма й результати випускників, і серед приватних закладів розкид не менший, ніж серед комунальних. Другий: «назва “ліцей” означає вищий статус, ніж “школа”». Не означає. Це вказівка на ланку освіти, а не на рейтинг: ліцей — це просто заклад, який працює з 10–12 класами.
Ліцензія, засновник і хто платить
Незалежно від типу й форми власності, освітню діяльність можна вести тільки за ліцензією. Це не формальність: ліцензія підтверджує, що заклад має приміщення, обладнання, кадри й навчально-методичне забезпечення, достатні для конкретного рівня освіти чи спеціальності. Заклад без ліцензії не має права видавати документи про освіту, і його «диплом» не має юридичної сили.
- Ліцензія видається на рівень освіти (для шкіл і садочків) або на спеціальність (для закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти).
- Ліцензія має ліцензований обсяг — максимальну кількість здобувачів, яких заклад може навчати одночасно.
- Наявність ліцензії перевіряється у відкритих реєстрах — ЄДЕБО для вищої, фахової та професійної освіти, реєстрі суб'єктів освітньої діяльності для шкіл.
- Ліцензія — це «право навчати». Акредитація — окрема процедура, яка підтверджує якість конкретної освітньої програми у вищій та фаховій передвищій освіті.
Засновник затверджує статут, призначає керівника за конкурсом, ухвалює рішення про реорганізацію чи ліквідацію та відповідає за матеріальну базу. Фінансує заклад теж переважно засновник: державні — з державного бюджету, комунальні — з місцевого плюс освітня субвенція на оплату праці педагогів. Заклади мають право й на власні надходження: платні послуги, оренда, благодійні внески — але останні завжди добровільні, і вимагати їх як умову зарахування заборонено.
Тип закладу → рівень освіти → документ на виході
| Тип закладу | Рівень освіти | Документ на виході |
|---|---|---|
| Заклад дошкільної освіти (ясла-садок, дитячий садок, центр розвитку дитини) | Дошкільна | Документ про освіту не видається |
| Початкова школа | Початкова | Свідоцтво досягнень (не є документом про освіту) |
| Гімназія | Базова середня | Свідоцтво про базову середню освіту |
| Ліцей | Профільна середня | Свідоцтво про повну загальну середню освіту |
| Спеціалізована школа (мистецька, спортивна, військова) | Базова та/або профільна середня | Свідоцтво відповідного рівня, за потреби — документ про спеціалізовану підготовку |
| Спеціальна школа, навчально-реабілітаційний центр | Початкова, базова, профільна середня | Свідоцтво відповідного рівня |
| Санаторна школа | Початкова, базова, профільна середня | Свідоцтво відповідного рівня |
| Вечірня (змінна) школа | Базова та профільна середня | Свідоцтво про базову або повну загальну середню освіту |
| Позашкільний заклад (палац творчості, ДЮСШ, мистецька школа, станція юних техніків) | Позашкільна | Свідоцтво про позашкільну освіту за завершеною програмою |
| Професійно-технічне училище, професійний ліцей | Професійна (професійно-технічна); за потреби — повна загальна середня | Диплом кваліфікованого робітника; за потреби — свідоцтво про повну загальну середню освіту |
| Вище професійне училище, центр професійної освіти | Професійна; окремі програми — фахова передвища | Диплом кваліфікованого робітника; за наявності ліцензії — диплом фахового молодшого бакалавра |
| Навчально-практичний центр | Професійне навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації | Свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації |
| Фаховий коледж | Фахова передвища; за потреби — повна загальна середня | Диплом фахового молодшого бакалавра |
| Коледж (заклад вищої освіти) | Початковий рівень вищої освіти, бакалаврат | Диплом молодшого бакалавра або бакалавра |
| Інститут, академія, консерваторія | Вища (бакалавр, магістр; за наявності — доктор філософії) | Диплом бакалавра, магістра |
| Університет | Вища (бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук) | Диплом бакалавра, магістра, доктора філософії |
| Академія / інститут післядипломної освіти, навчально-науковий центр | Післядипломна | Свідоцтво (сертифікат) про підвищення кваліфікації, диплом про перепідготовку |
Розбираємо детальніше
Дві групи типів викликають найбільше запитань — заклади вищої освіти з їхніми назвами та система професійної освіти, яку більшість батьків знає найгірше.
Часті запитання
Чим гімназія відрізняється від ліцею?
Технікуми ще існують?
Чи може приватна школа видавати державний документ про освіту?
Що робити, якщо в громаді школу зробили філією опорного закладу?
Джерела
- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII (у чинній редакції)
- Закони «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту»
- Закони «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту»
- Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України
- Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) та реєстр суб'єктів освітньої діяльності