Дуальна освіта — це коли навчання поділене між закладом освіти й реальним робочим місцем на підприємстві, а обидві частини закріплені договором. Учень чи студент офіційно працює, отримує за це гроші та має наставника на виробництві, а диплом отримує звичайний. Форма діє у професійній, фаховій передвищій і вищій освіті.
Що таке дуальна форма здобуття освіти
Спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання в закладі освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації — як правило, на основі договору. Визначення закріплене в законі «Про освіту».
Ключове слово тут — «дуальна», тобто подвійна. Здобувач має два місця навчання одночасно і два керівники: викладача в закладі та наставника на виробництві. Обидва періоди — і аудиторний, і виробничий — є частиною освітньої програми, а не додатком до неї. Саме цим дуальна форма відрізняється від будь-яких «підробітків за фахом».
Другий принциповий момент — договірність. Робоче місце не «знаходить» сам студент: підприємство бере на себе зобов'язання навчати, а не лише використовувати робочі руки. Це фіксується письмово, з переліком видів робіт, графіком і відповідальними особами.
Німецька модель і українська адаптація
Класична дуальна система склалася в Німеччині й діє також в Австрії, Швейцарії та Данії. Там її логіка перевернута порівняно з нашою звичкою: відправною точкою є не заклад освіти, а підприємство. Молода людина спершу укладає учнівський договір з роботодавцем, і вже потім її закріплюють за професійною школою, де вона проводить один-два дні на тиждень. Кваліфікаційний іспит приймає не школа, а галузева палата — об'єднання роботодавців.
Українська модель зберегла ідею, але змінила точку входу. У нас ініціатором майже завжди виступає заклад освіти: він домовляється з підприємствами регіону, формує групу й супроводжує документи. Роль об'єднань роботодавців поки менша, ніж у німецькій системі, а кваліфікаційний іспит залишається за закладом, хоч роботодавця й залучають до комісії.
Практичний наслідок цієї відмінності: у Німеччині ви шукаєте роботодавця, а в Україні — заклад, який уже має партнерів. Тому перше питання під час вибору коледжу чи профтеху звучить так: «З якими підприємствами у вас укладені договори і за якими професіями?»
Три сторони договору
Дуальне навчання тримається на договорі, у якому беруть участь три сторони. Якщо здобувач неповнолітній, договір від його імені підписує один із батьків або законний представник.
- Заклад освіти
- відповідає за освітню програму, теоретичну підготовку, облік результатів навчання на виробництві та підсумкову атестацію
- Підприємство (роботодавець)
- надає робоче місце, призначає наставника, забезпечує охорону праці, допускає до реальних виробничих завдань і оплачує виконану роботу
- Здобувач освіти
- виконує обидві частини програми, дотримується внутрішнього розпорядку підприємства й веде щоденник або журнал виконаних робіт
Окремо між закладом і підприємством укладається договір про співпрацю, у якому прописують кількість робочих місць, перелік професій, графік чергування періодів навчання та порядок оцінювання. Без цього документа «дуальність» перетворюється на усну домовленість, яка розсипається при першій же зміні керівництва підприємства.
Скільки теорії й скільки практики
Жорсткої універсальної пропорції немає: вона залежить від професії, рівня освіти та конкретної програми. Орієнтир для професійної (професійно-технічної) освіти — від приблизно третини до двох третин загального обсягу на робочому місці. Для фахової передвищої та вищої освіти частка виробничої складової зазвичай менша, бо теоретична підготовка там об'ємніша.
Чергування періодів теж буває різним. Найпоширеніші схеми — «кілька днів на тиждень у закладі, решта на підприємстві» та блокова: місяць теорії, місяць виробництва. Другий варіант зручніший для підприємств із безперервним циклом і для тих, хто навчається не в місті розташування заводу.
Оплата праці та наставник на виробництві
Час, проведений на робочому місці, — це робота, а не спостереження. За виконану роботу здобувач отримує оплату відповідно до умов договору й фактично виконаних завдань. Конкретні суми залежать від підприємства, професії та обсягу годин, тож їх варто з'ясовувати до підписання документів, а не після. Право на стипендію за результатами навчання при цьому зберігається на загальних умовах закладу.
За кожним учнем закріплюють наставника — досвідченого працівника підприємства, який відповідає за введення в професію, показ операцій, контроль якості й безпеки. Наставник веде обмежену кількість підопічних (інакше роль стає формальною), проходить підготовку та отримує доплату за наставництво. Він же дає закладу зворотний зв'язок про результати учня.
Головний ризик дуальної форми — перетворення учня на дешеву робочу силу: замість освоєння професії людину ставлять на одну просту операцію на весь термін. Ознаки, що це саме той випадок: наставника формально «призначено», але ви його не бачите; перелік робіт у договорі відсутній або описаний одним рядком; щоденник ніхто не перевіряє. Це підстава звернутися до закладу освіти — саме він відповідає за виконання освітньої програми.
Де це працює: рівні освіти й галузі
Дуальна форма передбачена на трьох рівнях: професійна (професійно-технічна) освіта — тут вона найпоширеніша й найприродніша; фахова передвища освіта — коледжі технічного та аграрного профілю; вища освіта — переважно бакалаврат інженерних та ІТ-спеціальностей, рідше магістратура.
Галузі, де модель прижилася найкраще, — ті, де є великі підприємства зі сталим виробничим циклом і дефіцитом кадрів:
- машинобудування, металообробка, зварювальне виробництво
- будівництво та опоряджувальні роботи
- транспорт, логістика, обслуговування й ремонт техніки
- харчова промисловість, агровиробництво, переробка
- енергетика та комунальне господарство
- ІТ — переважно на рівні бакалаврату, у форматі роботи в компанії-партнері
Дуальна освіта чи звичайна виробнича практика
Це найчастіше непорозуміння. Практика теж проходить на підприємстві — але це принципово інша конструкція.
Дуальна освіта
- Триває весь або майже весь період навчання
- Тристоронній договір із переліком робіт і зобов'язань
- Робота оплачується, учень має статус працівника на робочому місці
- Закріплений наставник, який відповідає за навчання
- Роботодавець бере участь в оцінюванні результатів
Виробнича практика
- Обмежений період — тижні або місяці наприкінці курсу
- Направлення від закладу, договір спрощений
- Оплата не гарантована й залежить від підприємства
- Керівник практики частіше формальний
- Оцінку виставляє заклад за звітом про практику
Ще одна суміжна річ — стажування. Воно стосується людини, яка вже здобула освіту або має статус безробітного, і не є частиною освітньої програми. Простий орієнтир: дуальна форма — це спосіб навчатися; практика — епізод усередині навчання; стажування — те, що відбувається переважно після нього.
Переваги й ризики для кожної сторони
| Сторона | Що виграє | Чим ризикує |
|---|---|---|
| Здобувач | реальний досвід і записи в трудовій біографії ще під час навчання, дохід, висока ймовірність працевлаштування | вища завантаженість, ризик одноманітних робіт, прив'язка до одного підприємства й до його галузевої специфіки |
| Підприємство | кадри, підготовлені під власне обладнання й процеси, менші витрати на адаптацію новачків | витрати на наставництво та обладнання, ймовірність, що випускник піде до конкурента |
| Заклад освіти | актуальні програми, доступ до сучасного обладнання, привабливість для вступників | складніше планування розкладу, залежність від фінансового стану партнера |
головне питання до підприємства: чого саме мене там навчать ↓
Як потрапити на дуальну форму
- Оберіть професію та перевірте, чи є за нею дуальні групи
Форма запроваджується не «в закладі взагалі», а за конкретними професіями й освітніми програмами. Питайте в приймальній комісії саме про свою спеціальність.
- З'ясуйте, які підприємства є партнерами
Попросіть перелік роботодавців та їхнє розташування. Дорога до підприємства — цілком реальний чинник: якщо воно за межами міста, це щоденні витрати часу.
- Вступіть на загальних підставах
Окремого «вступу на дуальну форму» немає: спершу ви стаєте здобувачем освіти, а потім переходите на дуальну форму за заявою — часто після першого семестру чи курсу, коли є базова підготовка.
- Пройдіть відбір на підприємстві
Роботодавець зазвичай проводить співбесіду й перевіряє медичні вимоги до професії. Кількість місць обмежена кількістю наставників, тому відбір реальний.
- Уважно прочитайте договір перед підписанням
Дивіться на перелік видів робіт, графік чергування, умови й порядок оплати, обов'язки наставника, порядок дострокового припинення. Загальні формулювання без конкретики — привід ставити запитання.
- Ведіть облік виконаних робіт
Щоденник чи журнал — не бюрократія, а ваш доказ того, що програма виконується. Він же стає основою для оцінювання й корисним резюме після випуску.
Часті запитання
Чи відрізняється диплом після дуальної форми?
Чи можна повернутися на денну форму, якщо не сподобалося?
Чи зобов'язаний випускник відпрацювати на підприємстві після навчання?
Чи діє дуальна форма у вищій освіті чи лише в профтеху?
Джерела
- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII (стаття про форми здобуття освіти)
- Закони України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту»
- Розпорядження КМУ про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти
- Наказ МОН про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти
- Типові договори про здобуття освіти за дуальною формою та про співпрацю закладу освіти з роботодавцем